Палимо свічу пам’яті

Ангел Скорботи –
Пам’ятник жертвам репресій

Меморіал Слави

Загиблим проскурівським підпільникам

Жертвам сталінських репресій

Євреям, розстріляним у 1942 р.

Підпільниці Марії Трембовецькій 

Загиблим міліціонерам

Воїнам-визволителям

Жертвам проскурівського погрому у 1919 р

Воїнам, загиблим в Афганістані

Героям і жертвам Чорнобиля

Пам’ятник жертвам концтабору Сталаг (Раково)

Меморіал з вічним вогнем

У далекому 1925 р. в Проскурові пройшов перший місячник по озелененню міста. Саме тоді на перехресті вулиць 25-го Жовтня і Новобульварної (в даний час Проскуровської і Івана Франка) юні піонери-школярі заклали сквер, який отримав назву Піонерський. Після звільнення Проскурова від німецько-фашистських загарбників (25 березня в 1944 р.) в цьому сквері з’явилися перші могили наших загиблих воїнів, переважно льотчиків. Через рік тут поховали екіпаж 36-го бомбардувального полку у складі лейтенанта Кузіка, мол.лейтенанта Баніна і сержанта Ушакова, літак яких розбився під Проскуровом вже після війни – 29 травня в 1945 р. Незабаром в Піонерський сквер перенесли останки ще декількох наших воїнів-визволителів, які раніше були поховані в інших місцях міста (наприклад, могила полковника Шестакова була спочатку біля кінотеатру ім. Чкалова), а в 1948 р. над братською могилою побудували пам’ятник. У 1974 р. була проведена повна реконструкція сквера і братської могили – встановили новий пам’ятник, чашу Вічного вогню і стелу з меморіальною плитою, на якій нанесені імена 17 загиблих воїнів. Першими серед них значаться також двоє пілотів, двоє Героїв Радянського Союзу – полковник Лев Шестаков і молодший лейтенант Валентин Єлькин, які загинули в 1944 р. в небі над Проскуровом.

Сам пам’ятник – бронзова скульптура воїна-прапороносця. Останній порив – смертельно поранений боєць піднімає прапор, а за ним – безсмертя – ось ідея втіленого в бронзі художнього образу. Фігура змальована в складному ракурсі, скупими напруженими лініями обкреслена натхненна особа, жорсткими, імпульсними масами підкреслюється спроба піднятися. Завдяки плащ-намету, який широкою хвилею обвиває фігуру прапороносця, а також прапору, який трепеще, створюється відчуття миттєвості зафіксованого руху.
Автори пам’ятника – відомі українські скульптори М.Гріцюк, Ю.Синькевіч і архітектор А.Сніцарев.

Пам’ятник В’ячеславові Чорноволу

Пам’ятник видатному українському політичному й громадському діячеві сучасності В’ячеславові Чорноволу відкрито в грудні 2007 року на вулиці Соборній. Автори — Микола та Богдан Мазури.

Пам’ятна дошка В’ячеславу Чорноволу прикріплена на житловому будинку по вул.Чорновола (біля заводу «Адвіс»).

Пам’ятник Тарасу Шевченку

У Парку імені Тараса Шевченка 19 грудня 1992 року було відкрито пам’ятник великому українському поету і мислителю Тарасові Шевченку в. Автори пам’ятника — скульптори батько і син Іван та Валентин Зноби: відомі українські скульптори І. Зноба (задум, проект) та народний художник України В. Зноба (втілення проекту) та архітектор В. Громихін. До пам’ятника покладають квіти, тут проводять мітинги та урочистості. Ім’я славетного Кобзаря присвоєно скверу, в якому встановлений пам’ятник, а також кінотеатрові, розміщеному поруч.

Пам’ятник Тарасу Шевченку в Хмельницькому являє собою цільний монумент заввишки близько 5 метрів, вирізьблений зі з’єднаних чотирьох гранітних брил, що стоїть на всіяному травою невеликому підвищенні — монументальний образ Шевченка ніби «виростає» з кам’яної глиби. Таким чином проведено аналогію між міцністю каміння та непохитністю духу Кобзаря.

Шевченко втілений у граніті за світлиною, зробленою відразу по його поверненні із заслання, що дуже позначилося на зовнішності 47-річного поета, — одягнений у кожух та високу смушкову шапку зарано постарілий чоловік спирається на костур.